Медіаосвіта: данина моді чи необхідність?

Майже місяць минув від тоді, як ми разом з вихователем нашого дошкільного закладу Лисенко С.В. стали учасниками П'ятої міжнародної науково-методичної конференції "Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи"  (31.03 - 01.04.2017). До речі це вдруге ми представляємо досвід роботи закладу на подібному заході. 
Захід безумовно цікавий, корисний, потрібний у наш час як ніколи! Але найголовніше враження від конференції - медіаосвіта увійшла в наше життя! У наших навчальних закладах є педагоги, які щодня щохвилини впроваджують (не тільки методом спроб і помилок, а й методом великих досягнень й успіхів!) медіаосвіту в навчально-виховний процес, але у нас є й діти (і маленькі й ті, що трошки вже підросли), які готові до сприйняття запропонованого матеріалу, які активно долучаються до медіатворчого процесу!
Спілкування, цікаві ідеї, досвід колег, презентація нових медіаосвітніх видань - все поглинуло у дводенну круговерть та залишило незабутнє враження, а ще викликало бажання не зупинятись! Повернувшись до рідної домівки, чи то пак до дитячого садочка, зрозуміла, що ми дуже завзято узялись за медіаосвіту дошкільнят, а формування медіаграмотності дорослих (педагогів й батьків) відійшло дещо на другий план. Ні, процес іде: навчаючи, навчаємось. Але рівень медіаграмотності дорослих, як на мене, середненький - саме так: і не достатній, і не середній! І якщо педагоги мають більш високі результати, то батьки...  вони, як діти. Розумію, що на сьогодні дошкільники можуть розповісти батькам більше, аніж батьки дітям. Тому мабуть нашу роботу підкорегуємо і звернемось більше саме до СІМЕЙНОЇ медіаосвіти.
І ще одне досить цікаве і неоднозначне враження від конференції. 
На конференції були присутні студенти ВНЗ України - майбутні журналісти. Студенти, як студенти: гомінки, нетерплячі, веселі, сучасні... Спочатку здавалось, що дітей просто "загнали" на черговий "потрібний" захід - сідайте, вчіться! Початок, вступні промови вони сприймали неохоче (принаймні мені так здалось), але потім ці "школярі" намагались проникнути у всі майстер-класи і секції, які проводились. Скажімо, просто папараці! Але вразило мене не це. Вразили репортажі юних журналістів (розміщенні на сайті Академії Української Преси): сміливі, зухвалі, дещо нахабні, але такі перспективні! Респект і уважуха! Чи все ж таки "браво!"?

З Великоднем!

Вітаю з Великоднем! Нехай Божа ласка зійде на Вас! Бажаю здоров'я Вам і усім Вашим рідним!
Великодні свята - це гарна можливість проаналізувати своє життя, поглянути на нього по-новому, замислитись, чи варто постійно нарікати на те, як нам погано! Варто почитати про страсті Христові, переглянути трансляцію сходження Благодатного вогню, відвідати богослужіння в церкві, взяти участь у благодійних акціях, провести час разом усією сім'єю, навідати старших родичів. Життя прекрасне! Ісус Христос, пожертвувавши своїм життям, подарував нам величезну можливість радіти від того, що МИ ЖИВЕМО!

Зірки кличуть...

Космос манить нас своєю загадковістю і незвіданістю. Вдивляючись у зоряне небо, про що ми думаємо? Чи мрієте Ви відправитись у космічний політ?Чи замислюєтесь над тим, що там за завісою небесного куполу? 
Сьогодні дошкільники цікавляться темою космосу, але чомусь бажання стати космонавтом майже ніхто не виявляє. Чому, важко сказати. Нинішнє покоління надає перевагу конкретиці та простоті (простота - у сенсі нескладності, не перевантаженості, без ризику, без напруження).
Тема космосу - цікава і невичерпна. У ній великий пізнавальний зміст, широке поле для фантазування і творчості. Деякі факти не відомі навіть дорослим, тому є сенс сьогодні переглянути разом усією сім'єю мультфільми (наприклад, "Тайны третьей планеты") чи фільми, придумати гру-ходилку на знання космосу, винайти свою ракету чи просто намалювати космічні простори
Раджу переглянути матеріали журналу "Джміль" за 2015 рік, присвячені космосу.
Як зазвичай проходить День авіації та космонавтики в дошкільному закладі? Вихователі проводять бесіди, заняття з розгляданням ілюстрацій, переглядом слайд-фільмів, діти малюють чи вирізують ракети, планети тощо. Цікаво, корисно, але на жаль переважно формально. 
Пам'ятаю, як вперше (у 1999 році) мала змогу познайомитись з системою роботи угорського дитячого садочка, правда, заочно - за фотографіями, записами-спостереженнями вихователів. Але навіть від побаченого була вражена, а місцями навіть шокована. У ті роки (та інколи й сьогодні) у наших дитячих садочках навчально-виховний процес повинен бути організований чинно, солідно, системно. А там я побачила, як діти малювали на стінах групи (до речі, пофарбовані у світло-сірий колір, без химерності), використовували звичайні пакувальні коробки для ігор, будували з них будинки, кораблі. До чого я про це згадала. Мене вразили фото, на яких діти  одягли на себе скафандри (певне самостійно виготовлені - досить нерівно вирізані й пофарбовані) і сіли в ракету (таку ж виготовлену по-дитячому). І скафандри, і ракета були виготовлені з великих коробок (таких, в які зазвичай пакують крупи, цукерки тощо). Увесь цей антураж на погляд дорослої людини виглядав безглуздо й нісенітно, але мене вразили нестримно щасливі обличчя й постаті дітей. Безтурботність й неймовірне щастя читалось просто у кожному рухові дітей!
Наголошую ще й ще раз: для повсякденної роботи з дітьми не потрібні коштовні матеріали чи посібники. Навчання і пізнання оточуючого світу можна організувати і за допомогою підручних матеріалів, пам'ятайте тільки про їх безпеку! Тож, завзято вперед! Космос манить!

Яка особистість нам потрібна?

У дошкільному закладі в ході навчально-виховного процесу дитина отримує певний запас знань, умінь, навичок, у неї формуються компетентності. Питання, яким повинен бути випускник дитячого садочка, розбурхує розум багатьох дорослих. Що повинен знати, уміти, робити, як себе поводити?.. Пропоную опитування на сторінках блогу, запрошую до активної участі. Мені цікава Ваша думка!

Смішно про птахів і геологів, або як об'єднати три в одному

Цікавий початок квітня! 1 квітня ми відзначаємо відрізу два свята: День сміху та День птахів, а сьогодні - День геолога. Я замислилась, чи можна це поєднати в одну публікацію? Ні, мені не ліньки писати більше, навпаки теми цікаві у роботі з дітьми. Не секрет, що діти майже завжди перебувають у доброму гуморі (якщо дитина сумує, у неї пригнічений стан - це лихо, необхідно бити на сполох!).
З Днем сміху все зрозуміло: декілька жартів, витівок, розіграшів! З Міжнародним Днем птахів (інтернаціональне екологічне свято проводиться в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера”. Саме в цей день 1906 р. була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів) також можна щось придумати: виготовити годівниці, погодувати пташок, прослухати пташиний спів у запису, намалювати чарівного птаха тощо. А як з дітьми відзначити День геолога? По-перше важливо розповісти про те, хто такі геологи, чим вони займаються, які особливості їх праці. По-друге ознайомити з корисними копалинами України, розповісти про те, яку роль вони відіграють в економіці, як пов'язані з екологією, якого значення мають для сталого розвитку («Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби»). Чи можна поєднати День птахів і День геолога? Жарту заради можна згадати особливості травлення птахів: їжа перетравлюється за допомогою проковтнутих камінців (у зерноїдних птахів), що відіграють роль жорен. Але звичайно ж це жарт!

Подібні свята дають дорослим (і педагогам, і батькам) можливість й самим оновити чи поповнити свої знання, й з дітьми обговорити ці питання, систематизувати їх знання.

По суті це буде робота з інформацією, головна складова медіаосвіти. Головне правильно організувати цю роботу: відібрати необхідну інформацію, критично оцінити та проаналізувати й оптимально та раціонально представити її. Представити інформацію для дітей дошкільного віку можна за допомогою спеціальних друкованих книг (енциклопедій) чи самостійно виготовлених (можливо навіть разом з дитиною), за допомогою презентації, створеної за допомогою програми Power Point, DVD слайд-фільму, створеного за допомогою програми Windows Movie Maker, складеного із фотографій, картинок, ілюстрацій. Цікавим підсумком навчальної діяльності може стати створення газети, "наукового журналу" чи коміксу.