Будемо щось змінювати

Цей блог був створений декілька років тому. Для цього були й цілі, й мотивація, й бажання. Досить активно працював якийсь час, а потім він перейшов у "режим сну".

Ну що ж прийшов час його "пробудити". Вітер змін покликав. Нажаль, холодний, болісний й колючий. Але ж нам не звикати.

Ми, педагоги-дошкільники, звикли спілкуватись один з одним, з дітьми, батьками очно, дивлячись один одному у вічі. Але знову на порядку денному ДИСТАНЦІЙКА!

На щастя ми розуміємо, що це й навіщо. Стикались, знаємо! Та умови змінились. Перебуваючи на карантині, усі принаймні знаходились в межах однієї області. Була впевненість, що усі, дякуючи Богу, в небезпеці. 

Зараз же й педагоги, й діти, й батьки роз'їхались усім світом. І дехто з них щодня ще й у небезпечних умовах!

Як розмовляти, про що, які знання надавати, як контролювати... Безліч питань. А відповідей майже немає. Знаю одне, це повинен хтось робити. І ці хтось - це колектив закладу.

У  листі МОН щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році дуже сподобалось мені наголошення на партнерських взаєминах з батьками. Ну що ж я розумію так: керівник, педагоги, батьки й діти - конгломерат партнерів. Бачу для себе в цьому навіть позитив (з партнерами працювати легше)! Але під сьогоденні умови треба трошки змінити блог, його структуру. Тож найближчим часом думаю, деякі сторінки зникнуть, а з'являться нові. Ось тільки-но закрию нагальні питання початку навчального року!