понеділок, 20 березня 2017 р.

Лялька, хто ти?

Напередодні Міжнародного дня лялькаря (відзначається 21 березня з 2003 року) поговоримо про ляльок. До речі, перші згадки про лялькові театральні вистави зустрічаються ще в історії Давніх Єгипту, Китаю, Греції, Японії.
Лялька - унікальне і дивне створіння. Причому будь-яка лялька: "артистка" театру, улюблена "подружка" чи "дочка" маленької дівчинки, хоробрий "воїн" - товариш хлопчика. Звичайно, лялька перш за все ігровий атрибут, який пов'язують з дівчатками, але запевнюю Вас, і серед хлопчиків є багато лялькових прихильників. Лялька - це магія! Вона моргає, може співати чи плакати, а деякі можуть навіть ходити (уявляєте!). А сучасні ляльки можуть ще й не таке! 
Знаю багатьох "дівчаток" (у віковій категорії від 18 і старших), які акуратно зберігають своїх ляльок. І хоча в них вже поріділо волосся, вицвіла одежинка, а губи намальовані яскравим фломастером чи лаком для нігтів, вони все ж таки найрідніші спогади дитинства!
Лялька - важливий атрибут для розвитку дитини. Не буду зараз говорити про те, що вона повинна бути реалістичною, пропорційною, зрозумілою, відповідати своєму призначенню. На жаль сучасні ляльки сьогодні інколи не заспокоюють дитину, а лякають її. Мова йде про персонажів модних мультфільмів. Звичайно, лялька у дитини повинна бути. Нехай вони будуть різноманітні: пупс, лялька-малюк, доросла Барбі, лялька-"одноліток" для дитини. Яка з них буде найулюбленіша, діти вирішать самі. Гра з лялькою набуває важливого значення для соціалізації дитини. Так малюк приміряє на себе різні соціальні ролі й професії: мама (батько), подруга, сестра, лікар, вчитель, модельєр, перукар тощо. Занурюючись таким чином у доросле (хоча й іграшкове) життя, дитина проходить своєрідний соціальний тренінг, набуває цінний життєвий досвід. Ще лялькові уподобання й дії з іграшками можуть багато розповісти про психологічний стан дитини: агресія, страхи, недбалість. І пам'ятайте, діти - дзеркало дорослих: в іграх вони відтворюють той досвід, який засвоїли, який побачили. Дитячі ігри можуть підказати Вам про деякі Ваші помилки й упущення у виховному процесі чи Вашій поведінці. Ставлення  до своєї ляльки ("дочки", "подруги") дівчинка відтворює із життєвих ситуацій (можливо, такі особливості вона бачила у Вашій поведінці?).
Багато дівчаток люблять чепурити й наряджати своїх ляльок: роблять їм зачіски, виготовляють одяг: цікаво, що у хід йдуть шкарпетки, носовички, будь-які клаптики тканини. Особливо творчі, хоча й маленькі дівчатка, можуть зробити вбрання і без голки, і без нитки. Дуже цікаві інколи виходять речі!
Зверніть увагу, лялька може бути призначена для ігор, а може бути колекційна, виставкова (порцелянова, наприклад). Дитині це необхідно пояснювати. Здебільшого діти псують іграшки не через злостивість, а через цікавість, допитливість. Правила поводження з іграшками треба обговорити. Цінність будь-якої іграшки, в тому числі й ляльки, не у вартості, а в її доступності й функціональності.
І ще один аспект. Я вже зазначала, лялька - це магія, унікум. Пригадайте, скільки фільмів жахів Ви знаєте, в яких фігурує лялька як головна "страшилка"? Лялька може допомогти, вилікувати, а може й добряче налякати, поневолити та підкорити! Спостерігайте за самостійними іграми дітей (тільки дуже обережно, крадькома, нишком!), не залишайте без уваги будь-який незрозумілий Вам випадок. У разі найменшої підозри (дитина уникає ляльки, жорстоко поводиться з нею, ховає її подалі з очей, незвичайно розмовляє з нею тощо) поговоріть з дитиною або зверніться до психолога! Знаєте, нехай Ваше звернення буде необґрунтованим, і Ви посмієтесь разом зі спеціалістом через свої сумніви (краще запобігти)!
Лялька - це диво! А люди, які їх створюють і вміють володіти ними, чарівники!

Немає коментарів:

Дописати коментар