Про чорне і біле

Погода сьогодні похмура... Якщо поглянути у вікно, світ здається чорно-білим. Але ми, дорослі, знаємо, що це не так. Світ "розмальований диваками". Він наповнений напівтонами і справа не тільки у кольорах. Життя прийнято ділити на чорне і біле, добро і зло, гарне і погане, смачне і не смачне. Звичайно, так простіше, особливо коли необхідно пояснити дітям, що таке гарно і що таке погано. Все зрозуміло: у казці позитивний персонаж бореться зі злом, добро перемагає, зло - чорне, добро - біле. Пояснюючи дітям, не треба навіть добирати порівнянь, робити виключення. Білосніжка добра, гарна, а мачуха - зла, погана. Лисиця - хитра, зайчик - довірливий. Шапокляк - зловмисна, Крокодил Гена - добрий, дружелюбний. А пам'ятаєте у мультфільмі, Гена курив трубку, а ще вкрав трансформатор. Ні, я не беруся аналізувати і критикувати мультфільми. Та ж горезвісна Маша із "Маші й ведмедя" не завжди глибоко негативний персонаж, бувають і у неї позитивні прояви. Якщо дитина зростає на мультфільмах чи казках, вона, безперечно, засвоює важливий соціальний досвід. Але, як на мене, з дитиною важливо розмовляти, обговорювати те, що вона побачила чи прочитала. Ми ж розуміємо, що вчинки інколи залежать від певних життєвих умов. І в цьому найгарніший приклад мультфільм "Вовк і теля". Начебто негативний персонаж вовк зміг стати "мамою" для маленького телятка. Поясніть це дітям. Вчинки необхідно оцінювати й казати відкрито і прямо "добре чи погано". Але вчинки оцінюємо тут і зараз, у конкретній ситуації, за конкретних умов. Не можна повісити ярлик: "вовк - поганий". 
Це стосується не тільки книжкових і мультяшних персонажів. Мабуть знайома ситуація: в групі дитячого садочка (чи у дворі) є хлопчик чи дівчинка, які винуваті завжди. Така у них роль "цапа відбувайла". Проступок один, ще один (бувають такі діти - пустощі із них сиплються самі) і все - тебе "призначили крайнім". І парадокс, діти звикають до цього швидше, ніж дорослі, і вони готові повісити свою провину на бідолашного Миколку чи Марійку! Дорослі, не поспішайте з висновками, розберіться, поговоріть, проаналізуйте кожний вчинок дитини, не пропускаючи жодної деталі. Боже борони Вас читати відразу нотації - Ви можете втратити довіру і навіть авторитет! З'ясуйте, чому так сталося (пам'ятаєте, вчинки залежать від тих чи інших умов). Можливо, дитина вчинила так тому, що відчувала певну загрозу для себе; можливо, просто не подумала про наслідки; можливо, це трапилось з необережності. Дитину важливо навчити визнавати будь-які вчинки, розуміти, що кожний вчинок заслуговує своєї оцінки. Ну і звичайно ж будьте готові оцінити свої вчинки і, якщо потрібно, визнати провину, пояснити, вибачитись навіть перед дитиною!
Чорне і біле зрозуміліше, розібратись би із сірим!