КОМІКС

ПОГРАЄМО!

 Давайте пограємо у гру "Чую-бачу!" Вам необхідно скласти пари. Оберіть медіа й ті органи, якими ми сприймаємо ті чи інші види медіа.

День театру

Сьогодні відзначається Всесвітній день театру. 

Театралізована діяльність - одна з найулюбленіших у дітей. Під час ігор-драматизацій дитина може розкрити й розвинути свої здібності, приховані таланти. По суті театралізована гра близька до сюжетно-рольової: дитина приміряє на себе певну роль і проживає її у відповідності до характеру і образу. Таке "вживання" корисне для соціалізації дитини, набуття нею соціального й життєвого досвіду. Крім того в таких іграх активно розвивається мовлення дитини: формується емоційна виразність, розвивається мовне дихання. 

 Цікавим є такий вид роботи як "домашній театр". Діти разом з батьками та іншими членами родини розігрують сценки, вистави. При цьому діти можуть бути акторами або глядачами (у такому випадку прийдеться розстаратись батькам). 

 Виготовлення коміксів – особливий і цікавий вид медіаосвітньої діяльності, організованої в дошкільному навчальному закладі. Ви запитаєте: "До чого тут комікси?" Комікси перетворюються на ефективну навчальну методику, коли дітям цікаво не лише читати, а й створювати їх. В такому випадку вони виступають зручною формою комунікації та відкривають якісно новий підхід до роботи з інформацією. На початку, переглядаючи комікси, дітям пропонується визначити, яким чином картинки відображають події. Якщо дитині важко розповісти, описати події, можна запропонувати їй створити «живий» комікс, тобто зобразити події. Такі дії схожі на театралізовану гру за певними правилами. Робота щодо показу пантоміми зображених у коміксі подій стає цікавою для дітей, успішною та результативною. Таким чином дитина, «занурюючись» у комікс, може відчути і зрозуміти події, емоції, характери персонажів тощо. Після цього можна повторити цю ж пантоміму, але при цьому додати звуковий супровід і обговорити з дитиною події, зображені в коміксі. Візуальне сприйняття при цьому змінюється і в подальшому дитина самостійно може створювати власні комікси. 

 Людині (і дорослій, і маленькій) здебільшого цікаво "приміряти" на себе різноманітні ролі, головне не загратись, щоб уявний світ не захопив нас. А артистизм, володіння своїм голосом, емоціями стане в нагоді усім!

Чудові тести та поради від "Експертуса"

Третій день дистанційної освіти з дошкільниками

 Сьогодні третій день дистанційної освітньої роботи з дошкільнятами в умовах воєнного стану. І хоча ми вже працювали дистанційно і в умовах карантину, і в умовах війни. Але чомусь з початком нового навчального року все якось інакше.

Спочатку про позитивні моменти.

По-перше, педагоги, принаймні переважна більшість, досить активно й результативно включились в цей процес. 

По-друге, зворотня реакція від дітей та батьків є.

По-третє, виникає стійке відчуття повноцінного освітнього процесу.

Найголовніше, я бачу блиск в очах. І нехай з екрану комп'ютера чи телефону. Але мої партнери: діти, педагоги, батьки (дивись попередню публікацію) охоче прийняли правила нової реальності. Соціальні месенджери, Zoom-конференції, блоги, Google Classroom - усі ресурси й сервіси задіяні в повній мірі.

Це не може не радувати. Але й є негативні моменти.

Живого спілкування не можна замінити найкращими цифровими технологіями.

Дошкільнята - особлива вікова категорія, для якої важливий не стільки зоровий контакт, скільки тілесний, емоційний, навіть душевний, у сенсі контакт душ. Особливо зараз це важливо для забезпечення відчуття "грунту під ногами".

Знаю, як важко зараз усім, хто вимушений отримувати освіту через екран: від малюка до студента! І звичайно ж більшість може відмахнутись й сказати, що для малечі це не так важливо, а головне підготуватись до школи за рік до вступу. Але ж кожний рік, місяць і навіть день освітнього процесу має своє унікальне значення.

Ще один не те, щоб негативний, але поки що не дуже зрозумілий момент. Контрольно-аналітичну діяльність ніхто не відміняв. Як перевірити процес й результат?  Чи враховувати статистику відвідуваності блогів? Або використати кредит довіри?

Намітила для себе декілька напрямів своєї управлінської діяльності: консультативна робота з педагогами, просвітницько-підтримуюча робота з батьками й робота з дітьми, тому що не уявляю свого робочого дня без "дитячого" аспекту. І все це на засадах партнерства!

Будемо щось змінювати

Цей блог був створений декілька років тому. Для цього були й цілі, й мотивація, й бажання. Досить активно працював якийсь час, а потім він перейшов у "режим сну".

Ну що ж прийшов час його "пробудити". Вітер змін покликав. Нажаль, холодний, болісний й колючий. Але ж нам не звикати.

Ми, педагоги-дошкільники, звикли спілкуватись один з одним, з дітьми, батьками очно, дивлячись один одному у вічі. Але знову на порядку денному ДИСТАНЦІЙКА!

На щастя ми розуміємо, що це й навіщо. Стикались, знаємо! Та умови змінились. Перебуваючи на карантині, усі принаймні знаходились в межах однієї області. Була впевненість, що усі, дякуючи Богу, в небезпеці. 

Зараз же й педагоги, й діти, й батьки роз'їхались усім світом. І дехто з них щодня ще й у небезпечних умовах!

Як розмовляти, про що, які знання надавати, як контролювати... Безліч питань. А відповідей майже немає. Знаю одне, це повинен хтось робити. І ці хтось - це колектив закладу.

У  листі МОН щодо окремих питань діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році дуже сподобалось мені наголошення на партнерських взаєминах з батьками. Ну що ж я розумію так: керівник, педагоги, батьки й діти - конгломерат партнерів. Бачу для себе в цьому навіть позитив (з партнерами працювати легше)! Але під сьогоденні умови треба трошки змінити блог, його структуру. Тож найближчим часом думаю, деякі сторінки зникнуть, а з'являться нові. Ось тільки-но закрию нагальні питання початку навчального року!